Текст песни Таисия Повалий - Повернись

Знов причарувала в місті ніч самотою віч-на-віч.
Плаче за вікном останній дощ, знає він, що разом з ним сьогодні плачу я,
Бо бурхлива течія несе на скелі човник наших мрій, коханий мій.

Мушу я забуть тебе давно, шепочу знов і знов,
Що не зійшовся на однім тобі білий світ.
Господи, минуло стільки літ, але я признатись в тім
Собі боюся, що тебе зову уві сні і наяву.

Приспів:
Повернись, повернись, ніч шепоче мені, повернись, повернись, плаче дощ на вікні,
Але знаємо ми із тобою давно, що розбите кохання — чарівнеє скло.
Повернись, я cобі шепочу, але ми із тобою, мов краплини дощу,
Що летять з висоти і ніколи в житті жодна з них до небес не злетить.

Стану я мудрішою колись, тоді мене зустрінь, подивись,
Як збудувала з іншим я свій храм на піску.
Тепер забуть не можу день за днем, як цілував ти мене,
Повернись коханий мій, молю, Боже, що я роблю?

Приспів:
Повернись, повернись, ніч шепоче мені, повернись, повернись, плаче дощ на вікні,
Але знаємо ми із тобою давно, що розбите кохання — чарівнеє скло.
Повернись, я cобі шепочу, але ми із тобою, мов краплини дощу,
Що летять з висоти і ніколи в житті жодна з них до небес не злетить.

Знаю я, розтане сніг, Бог простить мені той гріх,
І навчить мене без тебе жити знов.
Але вже в чарівних снах не злечу я, наче птах.
Марно кличу я тебе: “Повернись, повернись!”

Повернись, я cобі шепочу, але ми із тобою, мов краплини дощу,
Що летять з висоти і ніколи в житті жодна з них до небес не злетить.


Добавить комментарий

Автору будет очень приятно узнать обратную связь о своей новости.

Комментариев 0